уповноважуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уповнова́жуватися, уповнова́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уповнова́жуймося, уповнова́жуймось | |
| 2 особа | уповнова́жуйся, уповнова́жуйсь | уповнова́жуйтеся, уповнова́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповнова́жуватимуся, уповнова́жуватимусь | уповнова́жуватимемося, уповнова́жуватимемось, уповнова́жуватимемся |
| 2 особа | уповнова́жуватимешся | уповнова́жуватиметеся, уповнова́жуватиметесь |
| 3 особа | уповнова́жуватиметься | уповнова́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповнова́жуюся, уповнова́жуюсь | уповнова́жуємося, уповнова́жуємось, уповнова́жуємся |
| 2 особа | уповнова́жуєшся | уповнова́жуєтеся, уповнова́жуєтесь |
| 3 особа | уповнова́жується | уповнова́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уповнова́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уповнова́жувався, уповнова́жувавсь | уповнова́жувалися, уповнова́жувались |
| жін. р. | уповнова́жувалася, уповнова́жувалась | |
| сер. р. | уповнова́жувалося, уповнова́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уповнова́жувавшись | ||