уповноважуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уповнова́жуватися, уповнова́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уповнова́жуймося, уповнова́жуймось
2 особа уповнова́жуйся, уповнова́жуйсь уповнова́жуйтеся, уповнова́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уповнова́жуватимуся, уповнова́жуватимусь уповнова́жуватимемося, уповнова́жуватимемось, уповнова́жуватимемся
2 особа уповнова́жуватимешся уповнова́жуватиметеся, уповнова́жуватиметесь
3 особа уповнова́жуватиметься уповнова́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уповнова́жуюся, уповнова́жуюсь уповнова́жуємося, уповнова́жуємось, уповнова́жуємся
2 особа уповнова́жуєшся уповнова́жуєтеся, уповнова́жуєтесь
3 особа уповнова́жується уповнова́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уповнова́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уповнова́жувався, уповнова́жувавсь уповнова́жувалися, уповнова́жувались
жін. р. уповнова́жувалася, уповнова́жувалась
сер. р. уповнова́жувалося, уповнова́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уповнова́жувавшись