уповноважувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уповнова́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уповнова́жуймо
2 особа уповнова́жуй уповнова́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уповнова́жуватиму уповнова́жуватимемо, уповнова́жуватимем
2 особа уповнова́жуватимеш уповнова́жуватимете
3 особа уповнова́жуватиме уповнова́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уповнова́жую уповнова́жуємо, уповнова́жуєм
2 особа уповнова́жуєш уповнова́жуєте
3 особа уповнова́жує уповнова́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уповнова́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уповнова́жував уповнова́жували
жін. р. уповнова́жувала
сер. р. уповнова́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уповнова́жувавши