уповноважувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уповнова́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уповнова́жуймо | |
| 2 особа | уповнова́жуй | уповнова́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповнова́жуватиму | уповнова́жуватимемо, уповнова́жуватимем |
| 2 особа | уповнова́жуватимеш | уповнова́жуватимете |
| 3 особа | уповнова́жуватиме | уповнова́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповнова́жую | уповнова́жуємо, уповнова́жуєм |
| 2 особа | уповнова́жуєш | уповнова́жуєте |
| 3 особа | уповнова́жує | уповнова́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уповнова́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уповнова́жував | уповнова́жували |
| жін. р. | уповнова́жувала | |
| сер. р. | уповнова́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уповнова́жувавши | ||