уповитий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упови́тий упови́та упови́те упови́ті
родовий упови́того упови́тої упови́того упови́тих
давальний упови́тому упови́тій упови́тому упови́тим
знахідний упови́тий, упови́того упови́ту упови́те упови́ті, упови́тих
орудний упови́тим упови́тою упови́тим упови́тими
місцевий на/в упови́тому, упови́тім на/в упови́тій на/в упови́тому, упови́тім на/в упови́тих