уповзати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уповза́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уповза́ймо | |
| 2 особа | уповза́й | уповза́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповза́тиму | уповза́тимемо, уповза́тимем |
| 2 особа | уповза́тимеш | уповза́тимете |
| 3 особа | уповза́тиме | уповза́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповза́ю | уповза́ємо, уповза́єм |
| 2 особа | уповза́єш | уповза́єте |
| 3 особа | уповза́є | уповза́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уповза́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уповза́в | уповза́ли |
| жін. р. | уповза́ла | |
| сер. р. | уповза́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уповза́вши | ||