-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний упова́ння упова́ння
родовий упова́ння упова́нь
давальний упова́нню упова́нням
знахідний упова́ння упова́ння
орудний упова́нням упова́ннями
місцевий на/в упова́нні, упова́нню на/в упова́ннях
кличний упова́ння* упова́ння*

Словник синонімів

НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯперев. мн.,СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось);УПОВА́ННЯзаст., уроч. (тверда надія); РОЗРАХУ́НОК (надія, що ґрунтується на яких-небудь міркуваннях). Приїхала дівчина додому повна надій, вона ніби сонце внесла до хати (П. Козланюк); Вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики, з якими гинули її останні надії, останні сподівання... (М. Коцюбинський); Тепер, коли їм [єзуїтам] підітнули крила у Варшаві, вони звернули свої уповання на Стокгольм (Н. Рибак); Перед Софією він гнеться лише для видимості, а весь розрахунок його на панича Вольдемара (О. Гончар).