ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ], ВЛИВА́ТИСЯ[УЛИВА́ТИСЯ], ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ], ВТІКА́ТИ[УТІКА́ТИ]рідше. - Док.: впа́сти[упа́сти], вли́тися[ули́тися], вплисти́[уплисти́], втекти́[утекти́]. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро (Леся Українка); Ой ти, Дніпре-брате, скажи мені правду, Ох скільки у тебе річок упало (пісня); Гординська жила над гомінливим потоком, що збігав із схилу і вливався в ріку (С. Чорнобривець); З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак, тихо журчачи по дрібних камінцях, впливало до потоку (І. Франко); - Вода поволі бурхливо котиться руслами природних водойм у море.., за якихось там пару, ну, за три тижні майже все втікає (М. Чабанівський).