-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уплигну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уплигні́мо, уплигні́м
2 особа уплигни́ уплигні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уплигну́ уплигнемо́, уплигне́м
2 особа уплигне́ш уплигнете́
3 особа уплигне́ уплигну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уплигну́в уплигну́ли
жін.р. уплигну́ла
сер.р. уплигну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уплигну́вши

Словник синонімів

ВСКО́ЧИТИ[УСКО́ЧИТИ] (стрибками проникнути всередину), ВСТРИБНУ́ТИ[УСТРИБНУ́ТИ], ВПЛИГНУ́ТИ[УПЛИГНУ́ТИ]. - Недок.: вска́кувати[уска́кувати], встри́бувати[устри́бувати], вплига́ти[уплига́ти]. І рад би Вовк в які ворота вскочить (Л. Глібов); Панько.. ускочив у дерев’яний великий цебер (Б. Грінченко); Останнім у човен встрибнув командир (П. Автомонов); Заєць вплигнув в темну печеру (І. Нечуй-Левицький); Продер [Вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Остап Вишня).