-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уплига́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уплига́ймо
2 особа уплига́й уплига́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уплига́тиму уплига́тимемо, уплига́тимем
2 особа уплига́тимеш уплига́тимете
3 особа уплига́тиме уплига́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уплига́ю уплига́ємо, уплига́єм
2 особа уплига́єш уплига́єте
3 особа уплига́є уплига́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уплига́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уплига́в уплига́ли
жін. р. уплига́ла
сер. р. уплига́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уплига́вши

Словник синонімів

ВСКО́ЧИТИ[УСКО́ЧИТИ] (стрибками проникнути всередину), ВСТРИБНУ́ТИ[УСТРИБНУ́ТИ], ВПЛИГНУ́ТИ[УПЛИГНУ́ТИ]. - Недок.: вска́кувати[уска́кувати], встри́бувати[устри́бувати], вплига́ти[уплига́ти]. І рад би Вовк в які ворота вскочить (Л. Глібов); Панько.. ускочив у дерев’яний великий цебер (Б. Грінченко); Останнім у човен встрибнув командир (П. Автомонов); Заєць вплигнув в темну печеру (І. Нечуй-Левицький); Продер [Вовк] глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки (Остап Вишня).