-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | упи́сувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упи́суймо |
| 2 особа | упи́суй | упи́суйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упи́суватиму | упи́суватимемо, упи́суватимем |
| 2 особа | упи́суватимеш | упи́суватимете |
| 3 особа | упи́суватиме | упи́суватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упи́сую | упи́суємо, упи́суєм |
| 2 особа | упи́суєш | упи́суєте |
| 3 особа | упи́сує | упи́сують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| упи́суючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упи́сував | упи́сували |
| жін. р. | упи́сувала |
| сер. р. | упи́сувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| упи́суваний |
| Безособова форма |
| упи́сувано |
| Дієприслівник |
| упи́сувавши |
Словник синонімів
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ [УПИ́СУВАТИ], ВНО́СИТИ [УНО́СИТИ], ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). - Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти [уписа́ти], внести́ [унести́], занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме [Бова] свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).
ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ [УПИ́СУВАТИ], ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). - Док.: зарахува́ти, зачи́слити, залічи́ти, прийня́ти, приписа́ти, записа́ти, вписа́ти [уписа́ти], офо́рмити. Марину зарахували ученицею в комсомольсько-молодіжну бригаду малярів (Л. Дмитерко); Івана Вишенського зачислюють звичайно до полемістів, що боронили православіє проти заходів латинства та унії (І. Франко); Я його [Фрейліграта] високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів (Леся Українка); - Вас, очевидно, треба приписати до боднарів. Одинокий тутешній боднар належить до нашого цеху, то й вам прийдеться до нас приступити (І. Франко); Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Коцюбинський); - Мене не пишуть в школу, І не беруть у поле,.. Сиди лиш біля дому - Кругом біда малому!.. (М. Стельмах). - Пор. 1. прийма́ти.