уписати 2 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(пишучи вмістити) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив уписа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уписа́ймо
2 особа уписа́й уписа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уписа́ю уписа́ємо, уписа́єм
2 особа уписа́єш уписа́єте
3 особа уписа́є уписа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уписа́в уписа́ли
жін.р. уписа́ла
сер.р. уписа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уписа́вши

Словник синонімів

ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ[УПИ́СУВАТИ], ВНО́СИТИ[УНО́СИТИ], ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). - Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти[уписа́ти], внести́[унести́], занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме [Бова] свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).
-2-
дієслово доконаного виду
(вставляти щось у текст)

Словник відмінків

Інфінітив уписа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уписа́ймо
2 особа уписа́й уписа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уписа́ю уписа́ємо, уписа́єм
2 особа уписа́єш уписа́єте
3 особа уписа́є уписа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уписа́в уписа́ли
жін.р. уписа́ла
сер.р. уписа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уписа́вши

Словник синонімів

ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ[УПИ́СУВАТИ], ВНО́СИТИ[УНО́СИТИ], ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). - Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти[уписа́ти], внести́[унести́], занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме [Бова] свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).

Словник відмінків

Інфінітив уписа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уписа́ймо
2 особа уписа́й уписа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уписа́ю уписа́ємо, уписа́єм
2 особа уписа́єш уписа́єте
3 особа уписа́є уписа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уписа́в уписа́ли
жін.р. уписа́ла
сер.р. уписа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уписа́вши

Словник синонімів

ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИрідше,ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ[УПИ́СУВАТИ], ПИСА́ТИзаст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). - Док.: зарахува́ти, зачи́слити, залічи́ти, прийня́ти, приписа́ти, записа́ти, вписа́ти[уписа́ти], офо́рмити. Марину зарахували ученицею в комсомольсько-молодіжну бригаду малярів (Л. Дмитерко); Івана Вишенського зачислюють звичайно до полемістів, що боронили православіє проти заходів латинства та унії (І. Франко); Я його [Фрейліграта] високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів (Леся Українка); - Вас, очевидно, треба приписати до боднарів. Одинокий тутешній боднар належить до нашого цеху, то й вам прийдеться до нас приступити (І. Франко); Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Коцюбинський); - Мене не пишуть в школу, І не беруть у поле,.. Сиди лиш білядому - Кругом біда малому!.. (М. Стельмах). - Пор. 1. прийма́ти.