-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний упи́р упирі́
родовий упиря́ упирі́в
давальний упире́ві, упирю́ упиря́м
знахідний упиря́ упирі́в
орудний упире́м упиря́ми
місцевий на/в упире́ві, упирю́, упирі́ на/в упиря́х
кличний упи́рю упирі́

Словник синонімів

ВАМПІ́Р (за повір’ям - перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини й ссе кров сплячих людей), УПИ́Р. Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри... (О. Олесь); Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу (М. Коцюбинський).