упинитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(стриматися; припинитися) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | упини́тися, упини́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упині́мося, упині́мось, упині́мся | |
| 2 особа | упини́ся, упини́сь | упині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упиню́ся, упиню́сь | упинимо́ся, упинимо́сь, упини́мся |
| 2 особа | упини́шся | упините́ся, упините́сь |
| 3 особа | упини́ться | упиня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упини́вся, упини́всь | упини́лися, упини́лись |
| жін.р. | упини́лася, упини́лась | |
| сер.р. | упини́лося, упини́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упини́вшись | ||