ПІДСТЕРІГА́ТИкого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИрозм.,СТОРОЖУВА́ТИрозм.,СОЧИ́ТИза ким-чим, розм.,ПИЛЬНУВА́ТИрозм.;ЧАТУВА́ТИкого, що, за ким-чим,ЧИГА́ТИна кого-що (перев. жертву, здобич). - Док.: підстерегти́, ви́стерегти, пристерегти́, присочи́ти, припильнува́ти, упильнува́ти[впильнува́ти]. Міг [дід] годинами лежати у сніговому заметі, підстерігаючи вовка або злодія (Г. Хоткевич); Три дні очей не показувала людям Параска. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, я й догадаюсь; побіжу, води їй унесу (Ганна Барвінок); Стерегли [хлопці] панів на битім шляху серед ночі (В. Кучер); - Я тебе давненько пристерігаю, - аж от коли піймалась... (Марко Вовчок); - Де ти бродив цілу ніч?.. - Тебе в садку сторожував (Григорій Тютюнник); Вирвавшись із ваших рук звірячих, довго я сочив вас по дорогах (П. Тичина); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Не минала кара і недбалого лісника, що не приміг впильнувати малого злочинця (Марко Вовчок); Поставить [Кіндрат] замасковану пастку, сам сідає за копами, чатує. Визирає, чи скоро голодний сусіда підсковзнеться (О. Ковінька); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький).