уперізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | упері́зуватися, упері́зуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | упері́зуймося, упері́зуймось | |
2 особа | упері́зуйся, упері́зуйсь | упері́зуйтеся, упері́зуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | упері́зуватимуся, упері́зуватимусь | упері́зуватимемося, упері́зуватимемось, упері́зуватимемся |
2 особа | упері́зуватимешся | упері́зуватиметеся, упері́зуватиметесь |
3 особа | упері́зуватиметься | упері́зуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | упері́зуюся, упері́зуюсь | упері́зуємося, упері́зуємось, упері́зуємся |
2 особа | упері́зуєшся | упері́зуєтеся, упері́зуєтесь |
3 особа | упері́зується | упері́зуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
упері́зуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | упері́зувався, упері́зувавсь | упері́зувалися, упері́зувались |
жін. р. | упері́зувалася, упері́зувалась | |
сер. р. | упері́зувалося, упері́зувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
упері́зувавшись |