-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упері́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упері́зуймо
2 особа упері́зуй упері́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упері́зуватиму упері́зуватимемо, упері́зуватимем
2 особа упері́зуватимеш упері́зуватимете
3 особа упері́зуватиме упері́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упері́зую упері́зуємо, упері́зуєм
2 особа упері́зуєш упері́зуєте
3 особа упері́зує упері́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упері́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упері́зував упері́зували
жін. р. упері́зувала
сер. р. упері́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упері́зувавши

Словник синонімів

ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв’язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИрідше], УПЕРІ́ЗУВАТИ[ВПЕРІ́ЗУВАТИ], ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИрозм.,ПЕРЕПОЯ́СУВАТИрозм. - Док.: підпереза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], упереза́ти[впереза́ти], перепереза́ти, опоя́сати, перепоясати. Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком (О. Ковінька); Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував доточений (бо нестачало) вузенький пояс (В. Земляк); В нього була така сама гімнастьорка, як у Шаптали, але як же хвацько переперізував її пояс (П. Загребельний). - Пор. обв’я́зувати.