упертий 2 значень

-1-
прикметник
(непоступливий; наполегливий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упе́ртий упе́рта упе́рте упе́рті
родовий упе́ртого упе́ртої упе́ртого упе́ртих
давальний упе́ртому упе́ртій упе́ртому упе́ртим
знахідний упе́ртий, упе́ртого упе́рту упе́рте упе́рті, упе́ртих
орудний упе́ртим упе́ртою упе́ртим упе́ртими
місцевий на/в упе́ртому, упе́ртім на/в упе́ртій на/в упе́ртому, упе́ртім на/в упе́ртих

Словник синонімів

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙрозм.,НАСТИ́РНИЙрозм.,ЗАВЗЯ́ТИЙпідсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙпідсил.,ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙпідсил.,НАПО́РИСТИЙпідсил. рідше,НЕВІДСТУ́ПНИЙпідсил.,УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ]підсил.; ВОЛЬОВИ́Й (який виявляє тверду волю, характер); НЕВТО́МНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙпідсил.,НЕВТОМИ́МИЙрідше (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-небудь). Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський); - Він ..скоро вже сам хомути робитиме. - Там такий настирний хлопець, - додала від себе мати (Л. Юхвід); Усі йшли.. за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку, завзятим, невідступним і непосидючим (Ю. Яновський); Я бачив їх скрізь і стрічав їх усюди, вони виростали зі мною разом - живі, повнокровні, напористі люди (Л. Первомайський); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.. непогамовного борця проти унії (О. Ільченко). - Пор. дія́льний, 1. завзя́тий, 1. невто́мний, 1. стійки́й.
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (про дії, прагнення і т. ін. - який здійснюється з виявом завзяття, стійкості тощо); УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ] (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); НЕВТО́МНИЙ, НЕВТОМЛЕ́ННИЙрідше,НЕВТОМИ́МИЙрідше (який характеризується наполегливістю, невтомністю, постійністю); НАСТІ́ЙНИЙ, НАСТІ́ЙЛИВИЙ (звичайно із сл. прохання, умовляння, вимога, запитання, прагнення тощо). Знав він, що це будуть роки сумнівів і вагань, роки невсипущої, наполегливої боротьби (П. Оровецький); Боротьба була довга й уперта, але я переміг (З. Тулуб); Слава тому, хто в годину цю грізну в праці невтомній поборює млу (В. Сосюра); Не покидає його одно: надія. ..І це держить його в силі, дає йому завзяття до невтомимої праці (А. Крушельницький); Таким настійним було бажання зайти зараз туди, ..і поблукати в саду (А. Хижняк). - Пор. 1. напру́жений, неосла́бний.
НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙрозм.,НОРОВЛИ́ВИЙрозм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙрозм. (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); НЕСЛУХНЯ́НИЙ (який не слухається кого-небудь - звичайно в побутових стосунках); БАЛАМУ́ТНИЙрозм. (який поводиться непокірно, неспокійно і впливає цим на інших). Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Я. Качура); Денис був жвавий, проворний, парубок з його вийшов крутий на вдачу, запеклий, непокірливий і неслухняний (І. Нечуй-Левицький); Згадка про синів, про клопіт із ними.. навертала Івана до клопоту з власним норовистим сином (Ю. Смолич); Хазяїн був чоловік кремезний і норовливий (Марко Вовчок); Голові колгоспу ніяк не випадає серйозно поговорити з цим перекірливим, норовистим старим (І. Драч); - І в кого воно [про хлопця] отаке вдалося, баламутне? - гомоніли між собою баби (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. упе́ртий.
СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ], ТВЕРДОКАМ’ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Йдіал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). - Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди - квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали [гестапівці], то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив [Святослав] таким, як батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). - Пор. 1. наполе́гливий.
УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ] (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙрозм.,УГУ́РНИЙдіал.,ОГУ́РНИЙдіал.,ПЕНЯКУВА́ТИЙдіал.;ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАПЕ́КЛИЙ, КЛЯ́ТИЙрозм.,ЗАБІСО́ВАНИЙрозм. заст. (особливо упертий); МІДНОЛО́БИЙзневажл. (безглуздо упертий). Народився й жив [Святослав] таким, як і батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим (С. Скляренко); Федір добре знав свого батька - непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому (А. Головко); Він вирішив було пошукати інших шляхів до зближення з непіддатливою циганкою (Д. Ткач); Гаркуша незабаром повертався знову, люто умовляючи неподатливих отаманів (О. Гончар); Цей нарід незгідливий: вони отак і до суду-віку на одно не згодяться (Лесь Мартович); Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста (І. Нечуй-Левицький); А ті, що в своїх помилках угурні, То справжні дурні (І. Франко); Що лютіше карали [фашисти],то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (В. Козаченко); - Такого запеклого індивіда, як ти, я давно не бачив! - признається Хома (О. Гончар); - Звали того денщика Стьопкою. І клятий же був такий: що йому вже не доставалося, як не бив його охвецер [офіцер], - нічого не помага (Панас Мирний); Був з нього козарлюга забісований (О. Стороженко). - Пор. 1. непокі́рний.
-2-
дієприкметник
(від: упе́рти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упе́ртий упе́рта упе́рте упе́рті
родовий упе́ртого упе́ртої упе́ртого упе́ртих
давальний упе́ртому упе́ртій упе́ртому упе́ртим
знахідний упе́ртий, упе́ртого упе́рту упе́рте упе́рті, упе́ртих
орудний упе́ртим упе́ртою упе́ртим упе́ртими
місцевий на/в упе́ртому, упе́ртім на/в упе́ртій на/в упе́ртому, упе́ртім на/в упе́ртих

Словник синонімів

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙрозм.,НАСТИ́РНИЙрозм.,ЗАВЗЯ́ТИЙпідсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙпідсил.,ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙпідсил.,НАПО́РИСТИЙпідсил. рідше,НЕВІДСТУ́ПНИЙпідсил.,УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ]підсил.; ВОЛЬОВИ́Й (який виявляє тверду волю, характер); НЕВТО́МНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙпідсил.,НЕВТОМИ́МИЙрідше (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-небудь). Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський); - Він ..скоро вже сам хомути робитиме. - Там такий настирний хлопець, - додала від себе мати (Л. Юхвід); Усі йшли.. за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку, завзятим, невідступним і непосидючим (Ю. Яновський); Я бачив їх скрізь і стрічав їх усюди, вони виростали зі мною разом - живі, повнокровні, напористі люди (Л. Первомайський); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.. непогамовного борця проти унії (О. Ільченко). - Пор. дія́льний, 1. завзя́тий, 1. невто́мний, 1. стійки́й.
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (про дії, прагнення і т. ін. - який здійснюється з виявом завзяття, стійкості тощо); УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ] (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); НЕВТО́МНИЙ, НЕВТОМЛЕ́ННИЙрідше,НЕВТОМИ́МИЙрідше (який характеризується наполегливістю, невтомністю, постійністю); НАСТІ́ЙНИЙ, НАСТІ́ЙЛИВИЙ (звичайно із сл. прохання, умовляння, вимога, запитання, прагнення тощо). Знав він, що це будуть роки сумнівів і вагань, роки невсипущої, наполегливої боротьби (П. Оровецький); Боротьба була довга й уперта, але я переміг (З. Тулуб); Слава тому, хто в годину цю грізну в праці невтомній поборює млу (В. Сосюра); Не покидає його одно: надія. ..І це держить його в силі, дає йому завзяття до невтомимої праці (А. Крушельницький); Таким настійним було бажання зайти зараз туди, ..і поблукати в саду (А. Хижняк). - Пор. 1. напру́жений, неосла́бний.
НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙрозм.,НОРОВЛИ́ВИЙрозм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙрозм. (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); НЕСЛУХНЯ́НИЙ (який не слухається кого-небудь - звичайно в побутових стосунках); БАЛАМУ́ТНИЙрозм. (який поводиться непокірно, неспокійно і впливає цим на інших). Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Я. Качура); Денис був жвавий, проворний, парубок з його вийшов крутий на вдачу, запеклий, непокірливий і неслухняний (І. Нечуй-Левицький); Згадка про синів, про клопіт із ними.. навертала Івана до клопоту з власним норовистим сином (Ю. Смолич); Хазяїн був чоловік кремезний і норовливий (Марко Вовчок); Голові колгоспу ніяк не випадає серйозно поговорити з цим перекірливим, норовистим старим (І. Драч); - І в кого воно [про хлопця] отаке вдалося, баламутне? - гомоніли між собою баби (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. упе́ртий.
СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ], ТВЕРДОКАМ’ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Йдіал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). - Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди - квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали [гестапівці], то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив [Святослав] таким, як батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). - Пор. 1. наполе́гливий.
УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ] (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙрозм.,УГУ́РНИЙдіал.,ОГУ́РНИЙдіал.,ПЕНЯКУВА́ТИЙдіал.;ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАПЕ́КЛИЙ, КЛЯ́ТИЙрозм.,ЗАБІСО́ВАНИЙрозм. заст. (особливо упертий); МІДНОЛО́БИЙзневажл. (безглуздо упертий). Народився й жив [Святослав] таким, як і батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим (С. Скляренко); Федір добре знав свого батька - непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому (А. Головко); Він вирішив було пошукати інших шляхів до зближення з непіддатливою циганкою (Д. Ткач); Гаркуша незабаром повертався знову, люто умовляючи неподатливих отаманів (О. Гончар); Цей нарід незгідливий: вони отак і до суду-віку на одно не згодяться (Лесь Мартович); Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста (І. Нечуй-Левицький); А ті, що в своїх помилках угурні, То справжні дурні (І. Франко); Що лютіше карали [фашисти],то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (В. Козаченко); - Такого запеклого індивіда, як ти, я давно не бачив! - признається Хома (О. Гончар); - Звали того денщика Стьопкою. І клятий же був такий: що йому вже не доставалося, як не бив його охвецер [офіцер], - нічого не помага (Панас Мирний); Був з нього козарлюга забісований (О. Стороженко). - Пор. 1. непокі́рний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упе́ртий упе́рта упе́рте упе́рті
родовий упе́ртого упе́ртої упе́ртого упе́ртих
давальний упе́ртому упе́ртій упе́ртому упе́ртим
знахідний упе́ртий, упе́ртого упе́рту упе́рте упе́рті, упе́ртих
орудний упе́ртим упе́ртою упе́ртим упе́ртими
місцевий на/в упе́ртому, упе́ртім на/в упе́ртій на/в упе́ртому, упе́ртім на/в упе́ртих