упереджуючий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упере́джуючий упере́джуюча упере́джуюче упере́джуючі
родовий упере́джуючого упере́джуючої упере́джуючого упере́джуючих
давальний упере́джуючому упере́джуючій упере́джуючому упере́джуючим
знахідний упере́джуючий, упере́джуючого упере́джуючу упере́джуюче упере́джуючі, упере́джуючих
орудний упере́джуючим упере́джуючою упере́джуючим упере́джуючими
місцевий на/в упере́джуючому, упере́джуючім на/в упере́джуючій на/в упере́джуючому, упере́джуючім на/в упере́джуючих