упереджувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упере́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упере́джуймо
2 особа упере́джуй упере́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упере́джуватиму упере́джуватимемо, упере́джуватимем
2 особа упере́джуватимеш упере́джуватимете
3 особа упере́джуватиме упере́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упере́джую упере́джуємо, упере́джуєм
2 особа упере́джуєш упере́джуєте
3 особа упере́джує упере́джують
Активний дієприкметник
упере́джуючий
Дієприслівник
упере́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упере́джував упере́джували
жін. р. упере́джувала
сер. р. упере́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упере́джувавши