-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний упере́дження упере́дження
родовий упере́дження упере́джень
давальний упере́дженню упере́дженням
знахідний упере́дження упере́дження
орудний упере́дженням упере́дженнями
місцевий на/в упере́дженні, упере́дженню на/в упере́дженнях
кличний упере́дження* упере́дження*

Словник синонімів

УПЕРЕ́ДЖЕННЯ (хибна думка про кого-, що-небудь без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення), УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, НЕОБ’ЄКТИ́ВНІСТЬ. Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (О. Донченко); Її нервувала Сергійова похмурість, його надто велика до неї підозрілість і, як їй здавалось, упередженість (Г. Епік); Тенденційність критики; - Нам, товариші, теж нецікаво проявляти до деякої міри необ’єктивність, через віщо ми й скликали педраду (Ю. Збанацький).