-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упекти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упечі́мо, упечі́м
2 особа упечи́ упечі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упечу́ упечемо́, упече́м
2 особа упече́ш упечете́
3 особа упече́ упечу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упі́к упекли́
жін.р. упекла́
сер.р. упекло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упе́чений
Безособова форма
упе́чено
Дієприслівник
упі́кши

Словник синонімів

ЗАПРОТО́РИТИрозм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИрозм.,УПЕКТИ́[ВПЕКТИ́]розм.,ЗАПАХТО́РИТИдіал. - Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти[впіка́ти], правто́ритидіал. - Бабенко був поліцаєм у нашому селі!.. Він двох моїх дочок запроторив на німецьку каторгу!.. - скрикнув він (Є. Гуцало); - Він і зроду таких грошей при собі не носив. То йому хтось підкинув, щоб було за що під суд упекти (В. Кучер); [Терещенко:] Під час відступу.. всі були в такому нервовому стані, що за одне невдале слово могли не тільки догану вліпити, а в штрафний батальйон запахторити (О. Корнійчук); І порядки які тепер настали?.. Свій свого в неволю правторить... (Панас Мирний).