-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упевня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упевня́ймо
2 особа упевня́й упевня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упевня́тиму упевня́тимемо, упевня́тимем
2 особа упевня́тимеш упевня́тимете
3 особа упевня́тиме упевня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упевня́ю упевня́ємо, упевня́єм
2 особа упевня́єш упевня́єте
3 особа упевня́є упевня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упевня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упевня́в упевня́ли
жін. р. упевня́ла
сер. р. упевня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упевня́вши

Словник синонімів

ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИрідше,УПЕВНЯ́ТИ[ВПЕВНЯ́ТИ], УПЕ́ВНЮВАТИ[ВПЕ́ВНЮВАТИ]рідше,ЗАВІРЯ́ТИрозм. - Док.: запе́внити, упе́внити[впе́внити], заві́рити. - Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). - Пор. 1. перекона́ти.