-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упе́внювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упе́внюймо
2 особа упе́внюй упе́внюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упе́внюватиму упе́внюватимемо, упе́внюватимем
2 особа упе́внюватимеш упе́внюватимете
3 особа упе́внюватиме упе́внюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упе́внюю упе́внюємо, упе́внюєм
2 особа упе́внюєш упе́внюєте
3 особа упе́внює упе́внюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упе́внюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упе́внював упе́внювали
жін. р. упе́внювала
сер. р. упе́внювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упе́внюваний
Безособова форма
упе́внювано
Дієприслівник
упе́внювавши

Словник синонімів

ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИрідше,УПЕВНЯ́ТИ[ВПЕВНЯ́ТИ], УПЕ́ВНЮВАТИ[ВПЕ́ВНЮВАТИ]рідше,ЗАВІРЯ́ТИрозм. - Док.: запе́внити, упе́внити[впе́внити], заві́рити. - Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). - Пор. 1. перекона́ти.