упевнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив упе́внити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упе́внімо, упе́внім
2 особа упе́вни упе́вніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упе́вню упе́внимо, упе́вним
2 особа упе́вниш упе́вните
3 особа упе́внить упе́внять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упе́внив упе́внили
жін.р. упе́внила
сер.р. упе́внило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упе́внений
Безособова форма
упе́внено
Дієприслівник
упе́внивши

Словник синонімів

ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИрідше,УПЕВНЯ́ТИ[ВПЕВНЯ́ТИ], УПЕ́ВНЮВАТИ[ВПЕ́ВНЮВАТИ]рідше,ЗАВІРЯ́ТИрозм. - Док.: запе́внити, упе́внити[впе́внити], заві́рити. - Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). - Пор. 1. перекона́ти.