-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив упаса́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упаса́ймо
2 особа упаса́й упаса́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упаса́тиму упаса́тимемо, упаса́тимем
2 особа упаса́тимеш упаса́тимете
3 особа упаса́тиме упаса́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упаса́ю упаса́ємо, упаса́єм
2 особа упаса́єш упаса́єте
3 особа упаса́є упаса́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упаса́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упаса́в упаса́ли
жін. р. упаса́ла
сер. р. упаса́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упаса́вши

Словник синонімів

I. ПА́СТИ (худобу, птицю); ПОПАСА́ТИрозм., ПОПА́СУВАТИрідше (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИ, УПАСА́ТИ[ВПАСА́ТИ]розм., НАПА́СУВАТИ рідше (досита); ПІДПАСА́ТИрозм. (трохи або час від часу). - Док.: попа́сти, напа́сти, упа́сти[впа́сти], підпа́сти. Ой пасла я коровиці, телята маленькі, Погубила по долині літа молоденькі (коломийка); Іде Марко з чумаками. Ідучи співає, Не поспіша до господи - Воли попасає (Т. Шевченко); Уночі хлопці попасують коней, розповідають історії (М. Шеремет); У неділю багацький син на конику грає, - Бурлак бідний напас вола Та вже й запрягає (дума); - Синку, чи впасеш свинку (М. Номис); Кінь голодний, я його підпасаю (А. Шиян).