упарюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний упа́рюваний упа́рювана упа́рюване упа́рювані
родовий упа́рюваного упа́рюваної упа́рюваного упа́рюваних
давальний упа́рюваному упа́рюваній упа́рюваному упа́рюваним
знахідний упа́рюваний, упа́рюваного упа́рювану упа́рюване упа́рювані, упа́рюваних
орудний упа́рюваним упа́рюваною упа́рюваним упа́рюваними
місцевий на/в упа́рюваному, упа́рюванім на/в упа́рюваній на/в упа́рюваному, упа́рюванім на/в упа́рюваних