упаковувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(складати, зв’язувати у пакунок)

Словник відмінків

Інфінітив упако́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упако́вуймо
2 особа упако́вуй упако́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упако́вуватиму упако́вуватимемо, упако́вуватимем
2 особа упако́вуватимеш упако́вуватимете
3 особа упако́вуватиме упако́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упако́вую упако́вуємо, упако́вуєм
2 особа упако́вуєш упако́вуєте
3 особа упако́вує упако́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упако́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упако́вував упако́вували
жін. р. упако́вувала
сер. р. упако́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упако́вуваний
Безособова форма
упако́вувано
Дієприслівник
упако́вувавши

Словник синонімів

ПАКУВА́ТИ (укладати, ув’язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ[УПАКО́ВУВАТИ], СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). - Док.: впакува́ти[упакува́ти], спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); - Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.
-2-
дієслово недоконаного виду
(поміщати щось у якусь тару)

Словник відмінків

Інфінітив упако́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упако́вуймо
2 особа упако́вуй упако́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упако́вуватиму упако́вуватимемо, упако́вуватимем
2 особа упако́вуватимеш упако́вуватимете
3 особа упако́вуватиме упако́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упако́вую упако́вуємо, упако́вуєм
2 особа упако́вуєш упако́вуєте
3 особа упако́вує упако́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упако́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упако́вував упако́вували
жін. р. упако́вувала
сер. р. упако́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упако́вуваний
Безособова форма
упако́вувано
Дієприслівник
упако́вувавши

Словник синонімів

ПАКУВА́ТИ (укладати, ув’язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ[УПАКО́ВУВАТИ], СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). - Док.: впакува́ти[упакува́ти], спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); - Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.

Словник відмінків

Інфінітив упако́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упако́вуймо
2 особа упако́вуй упако́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упако́вуватиму упако́вуватимемо, упако́вуватимем
2 особа упако́вуватимеш упако́вуватимете
3 особа упако́вуватиме упако́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа упако́вую упако́вуємо, упако́вуєм
2 особа упако́вуєш упако́вуєте
3 особа упако́вує упако́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
упако́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. упако́вував упако́вували
жін. р. упако́вувала
сер. р. упако́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
упако́вуваний
Безособова форма
упако́вувано
Дієприслівник
упако́вувавши