упадати 2

-1-
дієслово доконаного виду
(падати, занепадати; працювати старанно, з великою сумлінністю; турбуватися, піклуватися; домагатися чиєїсь прихильності; личити, належати - діал.)

Словник відмінків

Інфінітив упада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упада́ймо
2 особа упада́й упада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упада́ю упада́ємо, упада́єм
2 особа упада́єш упада́єте
3 особа упада́є упада́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упада́в упада́ли
жін.р. упада́ла
сер.р. упада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упада́вши

Словник синонімів

ГОДИ́ТИкому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИкому,ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯкому і без додатка, діал.,ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯкому і без додатка, діал.;ПОТРАФЛЯ́ТИкому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИкому, розм. (задовольняти чиїсь смаки, вимоги); ПРИСЛУГО́ВУВАТИкому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИкому,ПРИСЛУ́ГУВАТИкому,ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯкому і без додатка,УПАДА́ТИбіля (коло) кого,ОБВИВА́ТИСЯбіля (коло, навколо) кого, рідше, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]біля (коло, навколо) кого, розм., ТУПЦЮВА́ТИбіля (коло) кого, розм.,ТУ́ПЦЯТИбіля (коло) кого, розм.,НАДСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, розм.,ЗАСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, діал. (улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи); ВОЗИ́ТИСЯз ким, розм., НОСИ́ТИСЯз ким, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким., розм., ЦЯ́ЦЬКАТИСЯз< ким, розм.,МАНІ́ЖИТИСЯз ким, розм.,ПА́НЬКАТИколо кого, кому, заст. (потурати всім примхам). - Док.: догоди́ти, угоди́ти[вгоди́ти], приподо́битися, потра́фити, потра́пити, прислужи́ти, прислужи́тися. Трохи ніяково було йому за свою запобігливість.., але, зрештою, така красуня перед вами, хіба ж не варта вона того, щоб за нею упадати, годити їй в усьому (О. Гончар); Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Палив [Юрішко] панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів (Г. Хоткевич); Знав Агапіт, що християнство.. виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (П. Загребельний); [Бруклі:] Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка); Насипає [Віталик] з банки перед Тонею мідій.., сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазналась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар); Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко); Тітка Ястшембського увивалась коло панни Броніслави з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Край стола сидить Мотря.., а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї (А. Кримський); - Це вони так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті(І. Нечуй-Левицький); Коли мав [Онуфрій] у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: - Прошу їсти (О. Кобилянська); Він заскакував коло Бориса, запрошував його кілька разів до себе додому, хоч в душі погорджував ним (І. Франко); Малі діти возилися з нею без кінця, робили їй ляльок, вирізали з паперу квіти (О. Іваненко); - Спасибі, що хати не мина [становий]. - Ще б не минав, як ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Панас Мирний); Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); Посадовить [Левко] їїна санки, тільки не біля себе, а на самім задку, - з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (М. Стельмах); Так будем панькати всі коло нього, Що справді здасться сам собі він паном (П. Куліш). - Пор. підлабу́знюватися.
ЗАЛИЦЯ́ТИСЯбез додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.), ЛИЦЯ́ТИСЯбез додатка і до кого, рідко з ким, ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ]за ким, біля (коло) кого, рідко до кого,ПРИПАДА́ТИбіля кого,ЖЕНИХА́ТИСЯз ким, рідко на кого,ЗАГРАВА́ТИдо кого, з ким,ЗАЙМА́ТИкого,ЖАРТУВА́ТИз ким,ФЛІРТУВА́ТИз ким,ВИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]біля кого й за ким,ВОЛОЧИ́ТИСЯза ким, розм.,СТРІЛЯ́ТИза ким, розм.,ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ[ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ]за ким, розм.,БІ́ГАТИза ким, розм.,ЖИРУВА́ТИза ким, розм.,РОМАНСУВА́ТИз ким, рідко,ЧІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ГОРНУ́ТИСЯдо кого, розм.,ЛИ́ПНУТИдо кого, розм.,ПРИЛИПА́ТИдо кого, розм.Усі знали, що старшина надстрокової служби Боря Смалець залицявся до Поліни (М. Зарудний); - Ще наче вчора був молодим, до дівчат лицявся... (О. Гончар); А колись же було - за нею упадав Гордій Чуприна. Не раз помічала на собі його палкі погляди (І. Цюпа); Почав я коло Наді щільніше припадати, почав їй віршовані записочки підкидати (О. Ковінька); Забув Грицько про великий посаг,який думав затягти за жінкою, годі думати про якусь незвичайну красу, - давай лицятися та женихатися з Христею (Панас Мирний); Конюх носив заміс тіткам, загравав до Онисі Безверхої, яка боялася навіть зиркнути на нього і нахиляла лице якомога нижче (Є. Гуцало); А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (пісня); [Гострохвостий:] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Павлушо, ану, лишень, признайся, за гімназистками вже підстрелюєш? (А. Головко); [Павлущенко:] Мені вже й так обридло у женихівському сословії перебувать..! Ходи до їх та тілько облизуйся, як панночка з іншими романсує! (Олена Пчілка); Сама Христя хвалилась учора, що Легейдин Карпо чіпляється (А. Головко).
ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ[ВПАДА́ТИ]рідко,МАРЧІ́ТИдіал.;ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИпідсил.,РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). - Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили [селяни], як підупадає їхгосподарство, розвалюються хати (З. Тулуб); [Горлов:] Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).
ТУРБУВА́ТИСЯза кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що, ким, чим,ДБА́ТИпро кого-що, за кого-що,КЛОПОТА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що,ОПІКА́ТИ[ОПІ́КУВАТИ]кого, що,ОПІ́КУВАТИСЯким, чим, рідко над ким-чим, про кого-що, ОПІКУ́НСТВУВАТИнад ким-чим,ПАНТРУВА́ТИкого, що, розм.,ПЕКТИ́СЯза когощо, розм.,БІ́ДКАТИСЯза кого-що, біля кого-чого і без додатка, розм.,БІДКУВА́ТИСЯрозм.,БІДКУВА́ТИрозм.,КРЯ́ЖИТИза ким-чим, діал.,ФАТИГУВА́ТИСЯдіал.,ПА́ДКАТИза ким-чим, діал.,ПА́ДКАТИСЯколо кого-чого, за ким-чим, діал., ПАДКУВА́ТИколо кого-чого, діал.,ПАДКУВА́ТИСЯким, чим, за ким-чим, діал.,СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ПРОМИШЛЯ́ТИза кого-що, заст.; ПОБИВА́ТИСЯза ким-чим, за кого-що, рідше ким, чим,УПАДА́ТИколо кого, над ким,ПРИПАДА́ТИдо кого, коло кого,УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ]за кого-що,БОЛІ́ТИза ким-чим (дуже сильно). - Док.: потурбува́тися, стурбува́тися, попіклува́тися, подба́ти, поду́мати, поклопота́ти, поклопота́тися, пожалі́ти. Гетьман стояв у Борзні. Не стояв, а лежав, бо з осінньою негодою здоров’я його погіршилося. Хвилювався, по ночах не міг спати, лікарі турбувалися ним (Б. Лепкий); "І сержант, - думає Петро, - теж піклується про мене. Всі піклуються про мене. А я?" (І. Багмут); - Я тобі служу і за наймичку і за наймита, а ти ні про що не дбаєш (І. Нечуй-Левицький); Про інші речі клопочеться він зі старим Шрамом, про інші речі широко розмовляє, а її мовби нема йому на світі (П. Куліш); Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (М. Трублаїні); - Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоб любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Лесь Мартович); Він вважав за свій обов’язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (С. Журахович); - Нині кожен тільки себе пантрує (І. Чендей); - Маріє! Ти не дуже за мене печися (С. Чорнобривець); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (І. Нечуй-Левицький); - А я так бідкуюся, - чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Словник Б. Грінченка); Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив (Словник Б. Грінченка); - Але не фатигуйтеся, пані Микейтшова, я лиш на хвилиночку, бо я не маю часу (Г. Хоткевич); Мати падкає за дочкою (Словник Б. Грінченка); Падкається хазяїн коло коней (Словник Б. Грінченка); Запавський сам тілько падкував коло своїх гостеньків, поучав їх (О. Ковінька); Падкувалися нами мати, страх!.. (В. Бабляк); Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі (І. Франко); - Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (М. Стельмах); - Ну, що болить тобі, донечко, що? - упадав він над немовлям (О. Гончар); Кайдашиха припадала коло свого онука (І. Нечуй-Левицький); На Січ ішли всі, хто дорожив свободою, хто уболівав за свій народ і не шкодував життя, захищаючи його добробут (С. Добровольський).

Словник фразеологізмів

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому. Уклінно просити, благати, молити кого-небудь. — Я батькові до ніг упаду.. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру! (Марко Вовчок); Ось, бачу, пре табун стиляг. ..Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг (С. Олійник).

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому. Уклінно просити, благати, молити кого-небудь. — Я батькові до ніг упаду.. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру! (Марко Вовчок); Ось, бачу, пре табун стиляг. ..Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг (С. Олійник).

-2-
дієслово доконаного виду
(вливатися)

Словник відмінків

Інфінітив упада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упада́ймо
2 особа упада́й упада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упада́ю упада́ємо, упада́єм
2 особа упада́єш упада́єте
3 особа упада́є упада́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упада́в упада́ли
жін.р. упада́ла
сер.р. упада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упада́вши

Словник синонімів

ГОДИ́ТИкому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИкому,ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯкому і без додатка, діал.,ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯкому і без додатка, діал.;ПОТРАФЛЯ́ТИкому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИкому, розм. (задовольняти чиїсь смаки, вимоги); ПРИСЛУГО́ВУВАТИкому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИкому,ПРИСЛУ́ГУВАТИкому,ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯкому і без додатка,УПАДА́ТИбіля (коло) кого,ОБВИВА́ТИСЯбіля (коло, навколо) кого, рідше, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]біля (коло, навколо) кого, розм., ТУПЦЮВА́ТИбіля (коло) кого, розм.,ТУ́ПЦЯТИбіля (коло) кого, розм.,НАДСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, розм.,ЗАСКА́КУВАТИбіля (коло) кого, діал. (улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи); ВОЗИ́ТИСЯз ким, розм., НОСИ́ТИСЯз ким, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким., розм., ЦЯ́ЦЬКАТИСЯз< ким, розм.,МАНІ́ЖИТИСЯз ким, розм.,ПА́НЬКАТИколо кого, кому, заст. (потурати всім примхам). - Док.: догоди́ти, угоди́ти[вгоди́ти], приподо́битися, потра́фити, потра́пити, прислужи́ти, прислужи́тися. Трохи ніяково було йому за свою запобігливість.., але, зрештою, така красуня перед вами, хіба ж не варта вона того, щоб за нею упадати, годити їй в усьому (О. Гончар); Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Палив [Юрішко] панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів (Г. Хоткевич); Знав Агапіт, що християнство.. виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (П. Загребельний); [Бруклі:] Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка); Насипає [Віталик] з банки перед Тонею мідій.., сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазналась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар); Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко); Тітка Ястшембського увивалась коло панни Броніслави з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Край стола сидить Мотря.., а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї (А. Кримський); - Це вони так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті(І. Нечуй-Левицький); Коли мав [Онуфрій] у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: - Прошу їсти (О. Кобилянська); Він заскакував коло Бориса, запрошував його кілька разів до себе додому, хоч в душі погорджував ним (І. Франко); Малі діти возилися з нею без кінця, робили їй ляльок, вирізали з паперу квіти (О. Іваненко); - Спасибі, що хати не мина [становий]. - Ще б не минав, як ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Панас Мирний); Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); Посадовить [Левко] їїна санки, тільки не біля себе, а на самім задку, - з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (М. Стельмах); Так будем панькати всі коло нього, Що справді здасться сам собі він паном (П. Куліш). - Пор. підлабу́знюватися.
ЗАЛИЦЯ́ТИСЯбез додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.), ЛИЦЯ́ТИСЯбез додатка і до кого, рідко з ким, ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ]за ким, біля (коло) кого, рідко до кого,ПРИПАДА́ТИбіля кого,ЖЕНИХА́ТИСЯз ким, рідко на кого,ЗАГРАВА́ТИдо кого, з ким,ЗАЙМА́ТИкого,ЖАРТУВА́ТИз ким,ФЛІРТУВА́ТИз ким,ВИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]біля кого й за ким,ВОЛОЧИ́ТИСЯза ким, розм.,СТРІЛЯ́ТИза ким, розм.,ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ[ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ]за ким, розм.,БІ́ГАТИза ким, розм.,ЖИРУВА́ТИза ким, розм.,РОМАНСУВА́ТИз ким, рідко,ЧІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ГОРНУ́ТИСЯдо кого, розм.,ЛИ́ПНУТИдо кого, розм.,ПРИЛИПА́ТИдо кого, розм.Усі знали, що старшина надстрокової служби Боря Смалець залицявся до Поліни (М. Зарудний); - Ще наче вчора був молодим, до дівчат лицявся... (О. Гончар); А колись же було - за нею упадав Гордій Чуприна. Не раз помічала на собі його палкі погляди (І. Цюпа); Почав я коло Наді щільніше припадати, почав їй віршовані записочки підкидати (О. Ковінька); Забув Грицько про великий посаг,який думав затягти за жінкою, годі думати про якусь незвичайну красу, - давай лицятися та женихатися з Христею (Панас Мирний); Конюх носив заміс тіткам, загравав до Онисі Безверхої, яка боялася навіть зиркнути на нього і нахиляла лице якомога нижче (Є. Гуцало); А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (пісня); [Гострохвостий:] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Павлушо, ану, лишень, признайся, за гімназистками вже підстрелюєш? (А. Головко); [Павлущенко:] Мені вже й так обридло у женихівському сословії перебувать..! Ходи до їх та тілько облизуйся, як панночка з іншими романсує! (Олена Пчілка); Сама Христя хвалилась учора, що Легейдин Карпо чіпляється (А. Головко).
ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ[ВПАДА́ТИ]рідко,МАРЧІ́ТИдіал.;ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИпідсил.,РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). - Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили [селяни], як підупадає їхгосподарство, розвалюються хати (З. Тулуб); [Горлов:] Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).
ТУРБУВА́ТИСЯза кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що, ким, чим,ДБА́ТИпро кого-що, за кого-що,КЛОПОТА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що,ОПІКА́ТИ[ОПІ́КУВАТИ]кого, що,ОПІ́КУВАТИСЯким, чим, рідко над ким-чим, про кого-що, ОПІКУ́НСТВУВАТИнад ким-чим,ПАНТРУВА́ТИкого, що, розм.,ПЕКТИ́СЯза когощо, розм.,БІ́ДКАТИСЯза кого-що, біля кого-чого і без додатка, розм.,БІДКУВА́ТИСЯрозм.,БІДКУВА́ТИрозм.,КРЯ́ЖИТИза ким-чим, діал.,ФАТИГУВА́ТИСЯдіал.,ПА́ДКАТИза ким-чим, діал.,ПА́ДКАТИСЯколо кого-чого, за ким-чим, діал., ПАДКУВА́ТИколо кого-чого, діал.,ПАДКУВА́ТИСЯким, чим, за ким-чим, діал.,СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ПРОМИШЛЯ́ТИза кого-що, заст.; ПОБИВА́ТИСЯза ким-чим, за кого-що, рідше ким, чим,УПАДА́ТИколо кого, над ким,ПРИПАДА́ТИдо кого, коло кого,УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ]за кого-що,БОЛІ́ТИза ким-чим (дуже сильно). - Док.: потурбува́тися, стурбува́тися, попіклува́тися, подба́ти, поду́мати, поклопота́ти, поклопота́тися, пожалі́ти. Гетьман стояв у Борзні. Не стояв, а лежав, бо з осінньою негодою здоров’я його погіршилося. Хвилювався, по ночах не міг спати, лікарі турбувалися ним (Б. Лепкий); "І сержант, - думає Петро, - теж піклується про мене. Всі піклуються про мене. А я?" (І. Багмут); - Я тобі служу і за наймичку і за наймита, а ти ні про що не дбаєш (І. Нечуй-Левицький); Про інші речі клопочеться він зі старим Шрамом, про інші речі широко розмовляє, а її мовби нема йому на світі (П. Куліш); Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (М. Трублаїні); - Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоб любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Лесь Мартович); Він вважав за свій обов’язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (С. Журахович); - Нині кожен тільки себе пантрує (І. Чендей); - Маріє! Ти не дуже за мене печися (С. Чорнобривець); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (І. Нечуй-Левицький); - А я так бідкуюся, - чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Словник Б. Грінченка); Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив (Словник Б. Грінченка); - Але не фатигуйтеся, пані Микейтшова, я лиш на хвилиночку, бо я не маю часу (Г. Хоткевич); Мати падкає за дочкою (Словник Б. Грінченка); Падкається хазяїн коло коней (Словник Б. Грінченка); Запавський сам тілько падкував коло своїх гостеньків, поучав їх (О. Ковінька); Падкувалися нами мати, страх!.. (В. Бабляк); Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі (І. Франко); - Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (М. Стельмах); - Ну, що болить тобі, донечко, що? - упадав він над немовлям (О. Гончар); Кайдашиха припадала коло свого онука (І. Нечуй-Левицький); На Січ ішли всі, хто дорожив свободою, хто уболівав за свій народ і не шкодував життя, захищаючи його добробут (С. Добровольський).

Словник фразеологізмів

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому. Уклінно просити, благати, молити кого-небудь. — Я батькові до ніг упаду.. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру! (Марко Вовчок); Ось, бачу, пре табун стиляг. ..Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг (С. Олійник).

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому. Уклінно просити, благати, молити кого-небудь. — Я батькові до ніг упаду.. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру! (Марко Вовчок); Ось, бачу, пре табун стиляг. ..Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг (С. Олійник).

Словник відмінків

Інфінітив упада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   упада́ймо
2 особа упада́й упада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа упада́ю упада́ємо, упада́єм
2 особа упада́єш упада́єте
3 особа упада́є упада́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. упада́в упада́ли
жін.р. упада́ла
сер.р. упада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
упада́вши

Словник синонімів

ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ], ВЛИВА́ТИСЯ[УЛИВА́ТИСЯ], ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ], ВТІКА́ТИ[УТІКА́ТИ]рідше. - Док.: впа́сти[упа́сти], вли́тися[ули́тися], вплисти́[уплисти́], втекти́[утекти́]. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро (Леся Українка); Ой ти, Дніпре-брате, скажи мені правду, Ох скільки у тебе річок упало (пісня); Гординська жила над гомінливим потоком, що збігав із схилу і вливався в ріку (С. Чорнобривець); З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак, тихо журчачи по дрібних камінцях, впливало до потоку (І. Франко); - Вода поволі бурхливо котиться руслами природних водойм у море.., за якихось там пару, ну, за три тижні майже все втікає (М. Чабанівський).
ЗАПАДА́ТИ (заглиблюватися, вдаватися всередину - про очі, щоки, боки і т. ін.), ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ], ВВА́ЛЮВАТИСЯ[УВА́ЛЮВАТИСЯ], ЗАПАДА́ТИСЯ. - Док.: запа́сти, впа́сти[упа́сти], ввали́тися[ували́тися], запа́стися. Щодень глибше западали материні очі (Ю. Мушкетик); Була ще вона з себе дуже хороша, хоч як змарніла, і очі впали (Марко Вовчок); І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці (М. Стельмах); Од болісті вона зовсім звелась: щоки, рот та очі її запались, а ніс, підборіддя та чоло стирчали жовті (Грицько Григоренко).