уособлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уосо́блювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уосо́блюймо
2 особа уосо́блюй уосо́блюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уосо́блюватиму уосо́блюватимемо, уосо́блюватимем
2 особа уосо́блюватимеш уосо́блюватимете
3 особа уосо́блюватиме уосо́блюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уосо́блюю уосо́блюємо, уосо́блюєм
2 особа уосо́блюєш уосо́блюєте
3 особа уосо́блює уосо́блюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уосо́блюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уосо́блював уосо́блювали
жін. р. уосо́блювала
сер. р. уосо́блювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уосо́блюваний
Безособова форма
уосо́блювано
Дієприслівник
уосо́блювавши