уособлюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уосо́блюваний уосо́блювана уосо́блюване уосо́блювані
родовий уосо́блюваного уосо́блюваної уосо́блюваного уосо́блюваних
давальний уосо́блюваному уосо́блюваній уосо́блюваному уосо́блюваним
знахідний уосо́блюваного, уосо́блюваний уосо́блювану уосо́блюване уосо́блюваних, уосо́блювані
орудний уосо́блюваним уосо́блюваною уосо́блюваним уосо́блюваними
місцевий на/в уосо́блюваному, уосо́блюванім на/в уосо́блюваній на/в уосо́блюваному, уосо́блюванім на/в уосо́блюваних