уособлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уосо́блений уосо́блена уосо́блене уосо́блені
родовий уосо́бленого уосо́бленої уосо́бленого уосо́блених
давальний уосо́бленому уосо́бленій уосо́бленому уосо́бленим
знахідний уосо́блений, уосо́бленого уосо́блену уосо́блене уосо́блені, уосо́блених
орудний уосо́бленим уосо́бленою уосо́бленим уосо́бленими
місцевий на/в уосо́бленому, уосо́бленім на/в уосо́бленій на/в уосо́бленому, уосо́бленім на/в уосо́блених