уоружуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(озброюватися) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | уору́жуватися, уору́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уору́жуймося, уору́жуймось | |
| 2 особа | уору́жуйся, уору́жуйсь | уору́жуйтеся, уору́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уору́жуватимуся, уору́жуватимусь | уору́жуватимемося, уору́жуватимемось, уору́жуватимемся |
| 2 особа | уору́жуватимешся | уору́жуватиметеся, уору́жуватиметесь |
| 3 особа | уору́жуватиметься | уору́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уору́жуюся, уору́жуюсь | уору́жуємося, уору́жуємось, уору́жуємся |
| 2 особа | уору́жуєшся | уору́жуєтеся, уору́жуєтесь |
| 3 особа | уору́жується | уору́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уору́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уору́жувався, уору́жувавсь | уору́жувалися, уору́жувались |
| жін. р. | уору́жувалася, уору́жувалась | |
| сер. р. | уору́жувалося, уору́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уору́жувавшись | ||