уоружуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(озброюватися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив уору́жуватися, уору́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уору́жуймося, уору́жуймось
2 особа уору́жуйся, уору́жуйсь уору́жуйтеся, уору́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уору́жуватимуся, уору́жуватимусь уору́жуватимемося, уору́жуватимемось, уору́жуватимемся
2 особа уору́жуватимешся уору́жуватиметеся, уору́жуватиметесь
3 особа уору́жуватиметься уору́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уору́жуюся, уору́жуюсь уору́жуємося, уору́жуємось, уору́жуємся
2 особа уору́жуєшся уору́жуєтеся, уору́жуєтесь
3 особа уору́жується уору́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уору́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уору́жувався, уору́жувавсь уору́жувалися, уору́жувались
жін. р. уору́жувалася, уору́жувалась
сер. р. уору́жувалося, уору́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уору́жувавшись