уоружитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(озброїтися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив уору́житися, уору́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уору́жмося, уору́жмось
2 особа уору́жся уору́жтеся, уору́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уору́жуся, уору́жусь уору́жимося, уору́жимось, уору́жимся
2 особа уору́жишся уору́житеся, уору́житесь
3 особа уору́житься уору́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уору́жився, уору́живсь уору́жилися, уору́жились
жін.р. уору́жилася, уору́жилась
сер.р. уору́жилося, уору́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уору́жившись