уоружений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уору́жений уору́жена уору́жене уору́жені
родовий уору́женого уору́женої уору́женого уору́жених
давальний уору́женому уору́женій уору́женому уору́женим
знахідний уору́жений, уору́женого уору́жену уору́жене уору́жені, уору́жених
орудний уору́женим уору́женою уору́женим уору́женими
місцевий на/в уору́женому, уору́женім на/в уору́женій на/в уору́женому, уору́женім на/в уору́жених