уніформізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уніформізо́ваний уніформізо́вана уніформізо́ване уніформізо́вані
родовий уніформізо́ваного уніформізо́ваної уніформізо́ваного уніформізо́ваних
давальний уніформізо́ваному уніформізо́ваній уніформізо́ваному уніформізо́ваним
знахідний уніформізо́ваний уніформізо́вану уніформізо́ване уніформізо́вані
орудний уніформізо́ваним уніформізо́ваною уніформізо́ваним уніформізо́ваними
місцевий на/в уніформізо́ваному, уніформізо́ванім на/в уніформізо́ваній на/в уніформізо́ваному, уніформізо́ванім на/в уніформізо́ваних