унівалентний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний унівале́нтний унівале́нтна унівале́нтне унівале́нтні
родовий унівале́нтного унівале́нтної унівале́нтного унівале́нтних
давальний унівале́нтному унівале́нтній унівале́нтному унівале́нтним
знахідний унівале́нтний, унівале́нтного унівале́нтну унівале́нтне унівале́нтні, унівале́нтних
орудний унівале́нтним унівале́нтною унівале́нтним унівале́нтними
місцевий на/в унівале́нтному, унівале́нтнім на/в унівале́нтній на/в унівале́нтному, унівале́нтнім на/в унівале́нтних