унуччин 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уну́ччин уну́ччина уну́ччине уну́ччині
родовий уну́ччиного уну́ччиної уну́ччиного уну́ччиних
давальний уну́ччиному уну́ччиній уну́ччиному уну́ччиним
знахідний уну́ччин, уну́ччиного уну́ччину уну́ччине уну́ччині, уну́ччиних
орудний уну́ччиним уну́ччиною уну́ччиним уну́ччиними
місцевий на/в уну́ччиному, уну́ччинім на/в уну́ччиній на/в уну́ччиному, уну́ччинім на/в уну́ччиних