-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уно́сити |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уно́сьмо |
| 2 особа | уно́сь | уно́сьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уно́ситиму | уно́ситимемо, уно́ситимем |
| 2 особа | уно́ситимеш | уно́ситимете |
| 3 особа | уно́ситиме | уно́ситимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уно́шу | уно́симо, уно́сим |
| 2 особа | уно́сиш | уно́сите |
| 3 особа | уно́сить | уно́сять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| уно́сячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уно́сив | уно́сили |
| жін. р. | уно́сила |
| сер. р. | уно́сило |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| уно́сивши |
Словник синонімів
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ [УПИ́СУВАТИ], ВНО́СИТИ [УНО́СИТИ], ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). - Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти [уписа́ти], внести́ [унести́], занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме [Бова] свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).