унормовувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив унормо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   унормо́вуймо
2 особа унормо́вуй унормо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа унормо́вуватиму унормо́вуватимемо, унормо́вуватимем
2 особа унормо́вуватимеш унормо́вуватимете
3 особа унормо́вуватиме унормо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа унормо́вую унормо́вуємо, унормо́вуєм
2 особа унормо́вуєш унормо́вуєте
3 особа унормо́вує унормо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
унормо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. унормо́вував унормо́вували
жін. р. унормо́вувала
сер. р. унормо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
унормо́вувавши