унормований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний унормо́ваний унормо́вана унормо́ване унормо́вані
родовий унормо́ваного унормо́ваної унормо́ваного унормо́ваних
давальний унормо́ваному унормо́ваній унормо́ваному унормо́ваним
знахідний унормо́ваний унормо́вану унормо́ване унормо́вані
орудний унормо́ваним унормо́ваною унормо́ваним унормо́ваними
місцевий на/в унормо́ваному, унормо́ванім на/в унормо́ваній на/в унормо́ваному, унормо́ванім на/в унормо́ваних