унишкнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | уни́шкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уни́шкнімо, уни́шкнім | |
| 2 особа | уни́шкни | уни́шкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уни́шкну | уни́шкнемо, уни́шкнем |
| 2 особа | уни́шкнеш | уни́шкнете |
| 3 особа | уни́шкне | уни́шкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уни́шкнув | уни́шкнули |
| жін.р. | уни́шкнула | |
| сер.р. | уни́шкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уни́шкнувши | ||