-1-
дієслово доконаного виду
(намагатися не спілкуватися з ким-небудь, не бажати чогось)

Словник відмінків

Інфінітив уни́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уни́кнімо, уни́кнім
2 особа уни́кни уни́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уни́кну уни́кнемо, уни́кнем
2 особа уни́кнеш уни́кнете
3 особа уни́кне уни́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уни́к, уни́кнув уни́кли, уни́кнули
жін.р. уни́кла, уни́кнула
сер.р. уни́кло, уни́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уни́кши, уни́кнувши

Словник синонімів

ОСТЕРІГА́ТИСЯкого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯкого, чого, від кого, чого, із спол. щоб і без додатка,ОБЕРІГА́ТИСЯкого, чого,УБЕРІГАТИСЯ, СТЕРЕГТИ́СЯтакож перед ким, чим, рідше,УНИКА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИСЯрозм.,УВАЖА́ТИ[ВВАЖА́ТИ]із спол. щоб і без додатка, розм., ПИЛЬНУВА́ТИСЯрозм., СТОРОЖИ́ТИСЯрозм.,ПАНТРУВА́ТИСЯрозм.,ВИСТЕРІГА́ТИСЯзаст.,ПОСТЕРІГА́ТИСЯдіал.,ВАРУВА́ТИСЯдіал.,СОКОТИ́ТИСЯдіал. - Док.: остерегти́ся, поберегти́ся, оберегти́ся, уберегти́ся, уникнути, ви́стерегтися, постерегти́ся. Тепер Маруся міркувала над тим, кого їй слід остерігатися (Ф. Бурлака); - Ой, ой, Юлдаше, - хитає Меджінов головою. - Бережися байських подарунків. Вони - як гадючі зуби (О. Донченко); - Поганяй та оберігайся мін, - гукнув Іван Антонович Шовкунові (О. Гончар); [Матушка гуменя:] Життя наше трудне, далеко трудніше, ніж життя серед миру, треба себе дуже пильнувати, щоб уберегтися від гріха (Панас Мирний); Коли шукаєш ради, стережися звади (прислів’я); Аж ось сказав мені брат Митрофан, ..Щоб стерегтися перед ворогами (І. Франко); Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: - Глядися ж, Давиде! Бо вони такі, що й нальот на хату зроблять (А. Головко); В тім місці на середині Черемошу були великі камені і вода рвуча. То ж, коли керманич їхав з дарабою, мусив добре уважати, щоби не їхати в згаданім місці (І. Нечуй-Левицький); Старий [Івоніка] ..буркнув жорстоким, зміненим голосом: - Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (О. Кобилянська); Хотів, щоб і не дивитись [на Марту], так я вже не сторожився, - очі мої косяться та й косяться у той бік, де вона (Марко Вовчок); Ольга зрозуміла, що тепер усе треба робити обережніше. Більше не показувала "бозі", що бере у руки. Пантрувалася (Я. Качура); За музиками, за царевою балачкою всі пили до пізньої ночі, тільки сини Ферідунові вистерігалися пити багацько (А. Кримський); А настигне ніч та негода серед голого степу, отоді постережися, покотиполе, бо нема тобі затишку (С. Васильченко); Котрий іде у старости, най ся варує (Словник Б. Грінченка); - Сокотися ти, ..сокотися мене, як вогню (Лесь Мартович).
УНИКА́ТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь), ОБМИНА́ТИ[ОМИНАТИ], ОБХО́ДИТИ, СТОРОНИ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯвід кого, МИНА́ТИ, ОББІГА́ТИрозм.,БОКУВА́ТИвід кого, діал. - Док.: уни́кнути, обмину́ти[оминути], обійти́, відверну́тися, мину́ти, оббі́гти. Найбільше уникала [Гафійка] батька, немов боялась його (М. Коцюбинський); Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризоти (І. Нечуй-Левицький); Мудрого шукай, дурного обходь (прислів’я); Люди стали собі сторонитися їх (Марко Вовчок); Олена переживала вічний страх, що родина чоловіка може відвернутися від неї (Ірина Вільде); Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має (прислів’я); - Я не Горпина, що всім [людям] мовчить. І не Хведір, що їх оббігає (Панас Мирний); Усі хлопці до нас ходять, лиш милий бокує (коломийка). - Пор. 1. цура́тися, ухиля́тися.
УХИЛЯ́ТИСЯвід чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИчого, СТОРОНИ́ТИСЯчого,ОГИНА́ТИСЯбез додатка. - Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); [Ольга:] Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). - Пор. 1. уника́ти.