уникливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уни́кливий уни́клива уни́кливе уни́кливі
родовий уни́кливого уни́кливої уни́кливого уни́кливих
давальний уни́кливому уни́кливій уни́кливому уни́кливим
знахідний уни́кливий, уни́кливого уни́кливу уни́кливе уни́кливі, уни́кливих
орудний уни́кливим уни́кливою уни́кливим уни́кливими
місцевий на/в уни́кливому, уни́кливім на/в уни́кливій на/в уни́кливому, уни́кливім на/в уни́кливих