унещасливлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний унещасли́влений унещасли́влена унещасли́влене унещасли́влені
родовий унещасли́вленого унещасли́вленої унещасли́вленого унещасли́влених
давальний унещасли́вленому унещасли́вленій унещасли́вленому унещасли́вленим
знахідний унещасли́влений, унещасли́вленого унещасли́влену унещасли́влене унещасли́влені, унещасли́влених
орудний унещасли́вленим унещасли́вленою унещасли́вленим унещасли́вленими
місцевий на/в унещасли́вленому, унещасли́вленім на/в унещасли́вленій на/в унещасли́вленому, унещасли́вленім на/в унещасли́влених