унеможливлюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив унеможли́влюватися, унеможли́влюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа унеможли́влюватиметься унеможли́влюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа унеможли́влюється унеможли́влюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
унеможли́влюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. унеможли́влювався, унеможли́влювавсь унеможли́влювалися, унеможли́влювались
жін. р. унеможли́влювалася, унеможли́влювалась
сер. р. унеможли́влювалося, унеможли́влювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
унеможли́влювавшись