унеможливлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив унеможли́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   унеможли́влюймо
2 особа унеможли́влюй унеможли́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа унеможли́влюватиму унеможли́влюватимемо, унеможли́влюватимем
2 особа унеможли́влюватимеш унеможли́влюватимете
3 особа унеможли́влюватиме унеможли́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа унеможли́влюю унеможли́влюємо, унеможли́влюєм
2 особа унеможли́влюєш унеможли́влюєте
3 особа унеможли́влює унеможли́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
унеможли́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. унеможли́влював унеможли́влювали
жін. р. унеможли́влювала
сер. р. унеможли́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
унеможли́влюваний
Безособова форма
унеможли́влювано
Дієприслівник
унеможли́влювавши