унеможливлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний унеможли́влений унеможли́влена унеможли́влене унеможли́влені
родовий унеможли́вленого унеможли́вленої унеможли́вленого унеможли́влених
давальний унеможли́вленому унеможли́вленій унеможли́вленому унеможли́вленим
знахідний унеможли́влений, унеможли́вленого унеможли́влену унеможли́влене унеможли́влені, унеможли́влених
орудний унеможли́вленим унеможли́вленою унеможли́вленим унеможли́вленими
місцевий на/в унеможли́вленому, унеможли́вленім на/в унеможли́вленій на/в унеможли́вленому, унеможли́вленім на/в унеможли́влених