унеможливитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив унеможли́витися, унеможли́витись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа унеможли́виться унеможли́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. унеможли́вився, унеможли́вивсь унеможли́вилися, унеможли́вились
жін.р. унеможли́вилася, унеможли́вилась
сер.р. унеможли́вилося, унеможли́вилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
унеможли́вившись