унаявлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уная́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уная́влюймо
2 особа уная́влюй уная́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уная́влюватиму уная́влюватимемо, уная́влюватимем
2 особа уная́влюватимеш уная́влюватимете
3 особа уная́влюватиме уная́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уная́влюю уная́влюємо, уная́влюєм
2 особа уная́влюєш уная́влюєте
3 особа уная́влює уная́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уная́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уная́влював уная́влювали
жін. р. уная́влювала
сер. р. уная́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уная́влюваний
Безособова форма
уная́влювано
Дієприслівник
уная́влювавши