унаочнюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив унао́чнюватися, унао́чнюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа унао́чнюватиметься унао́чнюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа унао́чнюється унао́чнюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
унао́чнюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. унао́чнювався, унао́чнювавсь унао́чнювалися, унао́чнювались
жін. р. унао́чнювалася, унао́чнювалась
сер. р. унао́чнювалося, унао́чнювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
унао́чнювавшись