унаочнювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив унао́чнювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   унао́чнюймо
2 особа унао́чнюй унао́чнюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа унао́чнюватиму унао́чнюватимемо, унао́чнюватимем
2 особа унао́чнюватимеш унао́чнюватимете
3 особа унао́чнюватиме унао́чнюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа унао́чнюю унао́чнюємо, унао́чнюєм
2 особа унао́чнюєш унао́чнюєте
3 особа унао́чнює унао́чнюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
унао́чнюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. унао́чнював унао́чнювали
жін. р. унао́чнювала
сер. р. унао́чнювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
унао́чнюваний
Безособова форма
унао́чнювано
Дієприслівник
унао́чнювавши